візочник

ВІЗО́ЧНИК, а, ч.

Той, хто користується інвалідним візком (див. візо́к).

Коли візочники повірять у себе, вони будуть відчувати себе повноцінними членами суспільства (з публіц. літ.);

У Луцьку поставили завдання, щоб протягом наступного року кожен візочник міг без перешкод самостійно вийти зі свого будинку (з газ.).