військово-повітряний

ВІЙСЬКО́ВО-ПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е.

Признач. для ведення військових дій у повітрі.

Вiйськово-повiтряний флот Директорiї УНР активно використовувався у вiйнi за незалежнiсть у 1919–1920 рр. (з наук. літ.);

Військово-повітряна база.

Значення в інших словниках

1. військово-повітряний — військо́во-пові́тря́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. військово-повітряний — -а, -е. Признач. для ведення війни в повітрі. Військово-повітряні сили. || Належний військово-повітряним силам. Військово-повітряна база.  Великий тлумачний словник сучасної мови