військово-повітряний
ВІЙСЬКО́ВО-ПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е.
Признач. для ведення військових дій у повітрі.
Вiйськово-повiтряний флот Директорiї УНР активно використовувався у вiйнi за незалежнiсть у 1919–1920 рр. (з наук. літ.);
Військово-повітряна база.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- військово-повітряний — військо́во-пові́тря́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- військово-повітряний — -а, -е. Признач. для ведення війни в повітрі. Військово-повітряні сили. || Належний військово-повітряним силам. Військово-повітряна база. Великий тлумачний словник сучасної мови