війтування
ВІЙТУВА́ННЯ, я, с., іст.
Дія за знач. війтува́ти.
Герой п'єси І. Франка багатій Прокіп Рябина за п'ятнадцять років війтування збив чималий капітал (з навч. літ.);
Проект, що передбачає навчання сільських голів ефективного війтування, стартував на Прикарпатті (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)