1. Словник української мови у 20 томах

війтування

ВІЙТУВА́ННЯ, я, с., іст.

Дія за знач. війтува́ти.

Герой п'єси І. Франка багатій Прокіп Рябина за п'ятнадцять років війтування збив чималий капітал (з навч. літ.);

Проект, що передбачає навчання сільських голів ефективного війтування, стартував на Прикарпатті (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. війтування — війтува́ння іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. війтування — -я, с. Перебування на посаді війта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. війтування — ВІЙТУВА́ННЯ, я, с., заст. Перебування на посаді війта. Багатій Прокіп Рябина [герой п’єси І. Франка] за п’ятнадцять років війтування збив чималий капітал (Іст. укр. літ., І, 1954, 558). Словник української мови в 11 томах