війтування

війтува́ння

-я, с.

Перебування на посаді війта.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. війтування — війтува́ння іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. війтування — ВІЙТУВА́ННЯ, я, с., іст. Дія за знач. війтува́ти. Герой п'єси І. Франка багатій Прокіп Рябина за п'ятнадцять років війтування збив чималий капітал (з навч. літ.); Проект, що передбачає навчання сільських голів ефективного війтування, стартував на Прикарпатті (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. війтування — ВІЙТУВА́ННЯ, я, с., заст. Перебування на посаді війта. Багатій Прокіп Рябина [герой п’єси І. Франка] за п’ятнадцять років війтування збив чималий капітал (Іст. укр. літ., І, 1954, 558). Словник української мови в 11 томах