1. Словник української мови у 20 томах

війтувати

ВІЙТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст.

Бути війтом.

[Феська:] Каже кума Матрона, що не позволить свому [своєму] чоловікові довше війтувати (І. Франко);

Окрім полковника, в суді засідали обозний, писар, обидва осавули, два хорунжі, чернігівський війт Федір Лопата, він війтував впродовж багатьох років, а також бурмистр Овсій Звір та райці (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. війтувати — війтува́ти дієслово недоконаного виду іст. Орфографічний словник української мови
  2. війтувати — -ую, -уєш, недок. Бути війтом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. війтувати — ВІЙТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Бути війтом. [Феська:] Каже кума Матрона, що не позволить свому чоловікові довше війтувати (Фр., IX, 1952, 404). Словник української мови в 11 томах
  4. війтувати — Війтува́ти, -ту́ю, -єш гл. Быть війтом. КС. 1882. V. 354. Словник української мови Грінченка