війтів
ВІ́ЙТІВ, това, тове, іст.
Прикм. до війт.
Радні поспускали голови, бо виділи, що правда по війтовім боці (Л. Мартович);
Антін тепер показує на війтову хату (В. Стефаник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- війтів — ві́йтів прикметник Орфографічний словник української мови
- війтів — -това, -тове. Прикм. до війт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- війтів — ВІ́ЙТІВ, това, тове. Прикм. до війт. Радні поспускали голови, бо виділи, що правда по війтовім боці (Март., Тв., 1954, 173). Словник української мови в 11 томах
- війтів — Війтів, -това, -ве Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Ном. № 2517. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059. Словник української мови Грінченка