1. Словник української мови Грінченка

війтів

Війтів, -това, -ве

Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Ном. № 2517. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. війтів — ві́йтів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. війтів — -това, -тове. Прикм. до війт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. війтів — ВІ́ЙТІВ, това, тове, іст. Прикм. до війт. Радні поспускали голови, бо виділи, що правда по війтовім боці (Л. Мартович); Антін тепер показує на війтову хату (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  4. війтів — ВІ́ЙТІВ, това, тове. Прикм. до війт. Радні поспускали голови, бо виділи, що правда по війтовім боці (Март., Тв., 1954, 173). Словник української мови в 11 томах