війтувати
ВІЙТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Бути війтом.
[Феська:] Каже кума Матрона, що не позволить свому чоловікові довше війтувати (Фр., IX, 1952, 404).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- війтувати — війтува́ти дієслово недоконаного виду іст. Орфографічний словник української мови
- війтувати — -ую, -уєш, недок. Бути війтом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- війтувати — ВІЙТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Бути війтом. [Феська:] Каже кума Матрона, що не позволить свому [своєму] чоловікові довше війтувати (І. Словник української мови у 20 томах
- війтувати — Війтува́ти, -ту́ю, -єш гл. Быть війтом. КС. 1882. V. 354. Словник української мови Грінченка