війтів

ВІ́ЙТІВ, това, тове, іст.

Прикм. до війт.

Радні поспускали голови, бо виділи, що правда по війтовім боці (Л. Мартович);

Антін тепер показує на війтову хату (В. Стефаник).

Значення в інших словниках

1. війтів — ві́йтів прикметник  Орфографічний словник української мови
2. війтів — -това, -тове. Прикм. до війт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. війтів — ВІ́ЙТІВ, това, тове. Прикм. до війт. Радні поспускали голови, бо виділи, що правда по війтовім боці (Март., Тв., 1954, 173).  Словник української мови в 11 томах
4. війтів — Війтів, -това, -ве Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Ном. № 2517. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059.  Словник української мови Грінченка