віконтство

ВІКО́НТСТВО, а, с.

1. Титул віконта.

Лицар успадкував віконтство від батька (із журн.).

2. іст. В епоху феодалізму – володіння віконта.

Віконтство Беарн, розташоване на південних кордонах Франції, завжди було яблуком розбрату: на нього зазіхали королі Арагону, а згодом – Іспанії, а також герцоги Гасконі (з наук.-попул. літ.).