віктимність

ВІКТИ́МНІСТЬ, ності, ж., книжн.

Підвищена здатність людини ставати за певних обставин об'єктом злочину.

Аморальність призводить до підвищеного ризику стати жертвою злочину, тобто до високої віктимності (з навч. літ.);

У суспільстві існує масова віктимність – соціальне явище, виражене у сукупності жертв і фактів заподіяння їм шкоди злочинами на певній території у визначений період часу (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. віктимність — вікти́мність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. віктимність — -ності, ж. Підвищена здатність людини через деякі якості ставати за деяких обставин об'єктом злочину.  Великий тлумачний словник сучасної мови