віктимізація
ВІКТИМІЗА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.
Дія за знач. віктимізува́ти.
Коли шкода завдається безлічі жертв, віктимізація набуває масового характеру і є менш помітною (з наук. літ.);
Колективна віктимізація – це процес перетворення в жертву злочинних посягань підприємств, в основному малих, національних і расових меншин тощо (з навч. літ.);
// Результат такої дії.
Світові огляди ступеню віктимізації населення являють собою результати, як правило, телефонного опитування респондентів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)