вільний
ВІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний.
Він [Теокрит] казав, що “нема рабів Божих”, – єсть і повинні бути люди, вільні “тілом і духом” (Леся Українка);
Гордо встає Україна, вільна від краю до краю (Л. Дмитерко);
// У якому не існує пригноблення, поневолення.
З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем на вільний світ! За Україну, За її долю, За честь і волю, За народ! (М. Вороний).
2. Який перебуває на волі, позбувшись пут, ув'язнення і т. ін.
Лис скрутився, А мужик розтяв лиш шнур. Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать (І. Франко);
// Який звільнився від певних обов'язків, якоїсь роботи.
Ось він мчиться додому – вільний, скінчивши гімназію (Панас Мирний);
Уже він все зробив і знову стояв вільний (О. Гончар);
// Який не зайнятий роботою безпосередньо в певний момент і може перейти до виконання нового завдання.
До кабінету прийшов із вартівні вільний червоноармієць (Б. Антоненко-Давидович);
Вільний водій.
3. іст. Який не перебуває у рабській, кріпосній і т. ін. залежності.
– Були ми панські – тепер вільні.., – говорив Семен (М. Коцюбинський);
// у знач. ім. ві́льний, ного, ч.; ві́льна, ної, ж.; протилежне раб, кріпак. Людина, звільнена від кріпацтва, рабства.
Найліпший спосіб зробити вільного рабом, відступником – примусити його боятись друзів (Василь Шевчук);
// у знач. ім. ві́льна, ної, ж. Документ, який свідчить про розкріпачення певної особи.
– Знаєш, Мар'є, що? Дає тобі пан вільну та двісті карбованців... Мирися! (Панас Мирний).
4. Який не терпить обмежень, не піддається їм; свободолюбний.
Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі (М. Коцюбинський);
Спека, що понад морем – як жандарма сон, – вона ж бо душить кожну вільну думку (П. Тичина);
Хто скуштував цей райський плід [волі], не може жити в путах, його душа витатиме нескута, вільна й прагнутиме лише одного – вирвати й нещасне тіло з каторги!.. (Василь Шевчук).
5. Який нічим не обмежується; якому ніхто, ніщо не заважає.
Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок);
Тепер ми були одні, без сторонніх свідків, вільні й мали змогу спокійно обміркувати дальший план діяльності (Олесь Досвітній);
// Якому ніщо не стоїть на перешкоді; якого ніщо не стримує.
Лице обсмалив гарячий вільний вітровій (Ю. Смолич);
Те серце бентежне і чисте, як вільна гірська течія (В. Бичко);
Укладання снігу і зрубів на тротуарах, доріжках скверів, у подвір'ях проводиться на місцях, які забезпечують вільний прохід пішоходів (з мови документів);
// Який здійснюється легко, без труднощів.
Вона схилилася. Через хвилину дивилася на мене довгим смутним поглядом, а опісля впустила вільним рухом арфу в воду (О. Кобилянська);
Вільне дихання.
6. з інфін. Який має право або можливість діяти, чинити зі своєї волі, за власним бажанням.
– Хіба ж я не вільна на своєму добрі посіяти якого схочу зілля? (Ганна Барвінок);
– Моя жінка вільна розпоряджувати своїм часом, як хоче (Леся Українка);
// Який здійснюється з власної волі; непримусовий.
Нудьга за своїми хлопцями-поточанами, за вільною працею гризла мене щодня (С. Васильченко).
7. Не стримуваний певними законами, постановами; безперешкодний.
– Мій розум швидко втомлюють розмови і про вільну конкуренцію, і про економічну еволюцію (М. Стельмах);
Вільна торгівля;
Вільний продаж.
8. заст. Недержавний, приватний.
Початок XX ст. широко культивує нові форми театрального життя – так звані вільні, міські театри (з наук. літ.);
Вільний університет.
9. Невимушений, неофіційний.
З шанобливого й одночасно вільного, навіть злегка жартівливого тону листа Сковороди до ректора Іова Базилевича видно, що вони були в добрих стосунках (з наук. літ.);
// Який виходить за межі пристойності; грубий, фамільярний.
Край синього неба зашарівся, як сором'язлива дівчина від вільного парубочого слова (Панас Мирний).
10. Такий, де немає тісноти; широкий, просторий, безкраїй.
Вільний степ передо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою (П. Грабовський);
Не судилося Максимові прорватися на вільний, не загрожений простір. Ідучи гущавиною, він нагло вигнався просто на дорогу, на якій стояло багато машин і гармат суцільною мовчазною лавою (І. Багряний);
// Який не стримує, не сковує рухів; невузький, нетісний, просторий (про одяг, взуття).
Одягнений він у вільне касторове пальто (М. Руденко);
У цей час цар гуляв у вільному одязі в дворі (із журн.).
11. Ніким, нічим не зайнятий, не заповнений.
Не було звісток, чи є вільна квартира в Буркуті (Леся Українка);
Спитав місця вільного, показали йому повз стіну (А. Тесленко);
Здалеку побачила [Тася] зелений вогник вільного таксі (Л. Дмитерко);
// Ніким не заміщений, вакантний (про посаду).
Сталих посад у нас в комісії дуже мало і сподіватись на якусь вільну – дуже трудно (М. Коцюбинський);
Вища мобільність протягом певного періоду спричиняє більшу кількість вільних місць, тому працівникам легше знайти роботу (з наук. літ.);
// Яким у даний момент ніхто не користується.
Микола зайшов до вільної кабіни, квапливо набрав номер (А. Тесленко);
У комп'ютері для підключення внутрішнього модему повинен бути вільний слот розширення (з наук.-техн. літ.);
// Який дозволяє безперешкодний рух, пересування когось.
Шаліли дзвони, натовп перешиковувався, даючи вільний простір довкіл церков, щоб ним врочисто рушив великий хресний хід (Василь Шевчук);
Здавалось, прохід вільний, і всі рушили один за одним у село (К. Гриб);
// Не заповнений, не зайнятий певною працею.
Зимою більше вільного часу, ніж літом (Панас Мирний);
Скоро посівна, вільних рук не буде (М. Руденко);
У вільні від уроків години та вечори у нас було тепер багато діла (з мемуарної літ.).
12. від чого. Який не містить у собі чогось небажаного, непотрібного; позбавлений чого-небудь.
– Мені припоручено, – додав він, – обдивитися лоєштські виноградники, щоб запевнитися, чи вільні вони від філоксери (М. Коцюбинський);
Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, – настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (А. Малишко).
13. Не затиснутий, не закріплений у чомусь, не прикріплений до чого-небудь.
Хустина .. опинилась в руках у Йона .. Скрикнула з несподіванки дівчина і вхопила миттю вільний кінець хустини (М. Коцюбинський);
Вільний кінець мотузка.
14. спец. Який не обмежується певними нормами, правилами, стандартами.
Розрізняють два окремі типи наголосів: наголос зв'язаний і вільний (з наук. літ.);
Вільні розміри деталей;
// У якому не дотримується певний порядок, вимога.
І попереду, і позаду рухаються люди, вже, здається, й не п'ятірками, а вільними довгими шеренгами (А. Хижняк);
Вільне поводження Толстого з французьким текстом пояснюється не тим, що письменник користався правом автора, а його розумінням суті перекладу (О. Кундзич).
15. спец. Який не передає свого руху іншим частинам механізму; пустий.
Причиною неповного виключення зчеплення може бути також занадто великий вільний хід педалі (з навч. літ.).
16. хім. Який є в природі або може видобуватися в чистому вигляді, без домішки інших речовин.
Добове споживання харчової солі становить 10 г, вільної рідини – до 2 л (з наук.-попул. літ.);
// Який не перебуває в хімічних сполуках.
У повітрі вільний азот становить 78,09 % за обсягом (або 75,6 % щодо маси) (з наук.-попул. літ.);
Повітря необхідне рослинам і тваринам через те, що в ньому є вільний кисень і вуглекислий газ (з навч. літ.).
17. спец. Який здійснюється за природних умов; протилежне штучний.
Вільне запліднення.
Словник української мови (СУМ-20)