вільний

ВІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний.

Він [Теокрит] казав, що “нема рабів Божих”, – єсть і повинні бути люди, вільні “тілом і духом” (Леся Українка);

Гордо встає Україна, вільна від краю до краю (Л. Дмитерко);

// У якому не існує пригноблення, поневолення.

З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем на вільний світ! За Україну, За її долю, За честь і волю, За народ! (М. Вороний).

2. Який перебуває на волі, позбувшись пут, ув'язнення і т. ін.

Лис скрутився, А мужик розтяв лиш шнур. Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать (І. Франко);

// Який звільнився від певних обов'язків, якоїсь роботи.

Ось він мчиться додому – вільний, скінчивши гімназію (Панас Мирний);

Уже він все зробив і знову стояв вільний (О. Гончар);

// Який не зайнятий роботою безпосередньо в певний момент і може перейти до виконання нового завдання.

До кабінету прийшов із вартівні вільний червоноармієць (Б. Антоненко-Давидович);

Вільний водій.

3. іст. Який не перебуває у рабській, кріпосній і т. ін. залежності.

– Були ми панські – тепер вільні.., – говорив Семен (М. Коцюбинський);

// у знач. ім. ві́льний, ного, ч.; ві́льна, ної, ж.; протилежне раб, кріпак. Людина, звільнена від кріпацтва, рабства.

Найліпший спосіб зробити вільного рабом, відступником – примусити його боятись друзів (Василь Шевчук);

// у знач. ім. ві́льна, ної, ж. Документ, який свідчить про розкріпачення певної особи.

– Знаєш, Мар'є, що? Дає тобі пан вільну та двісті карбованців... Мирися! (Панас Мирний).

4. Який не терпить обмежень, не піддається їм; свободолюбний.

Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі (М. Коцюбинський);

Спека, що понад морем – як жандарма сон, – вона ж бо душить кожну вільну думку (П. Тичина);

Хто скуштував цей райський плід [волі], не може жити в путах, його душа витатиме нескута, вільна й прагнутиме лише одного – вирвати й нещасне тіло з каторги!.. (Василь Шевчук).

5. Який нічим не обмежується; якому ніхто, ніщо не заважає.

Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок);

Тепер ми були одні, без сторонніх свідків, вільні й мали змогу спокійно обміркувати дальший план діяльності (Олесь Досвітній);

// Якому ніщо не стоїть на перешкоді; якого ніщо не стримує.

Лице обсмалив гарячий вільний вітровій (Ю. Смолич);

Те серце бентежне і чисте, як вільна гірська течія (В. Бичко);

Укладання снігу і зрубів на тротуарах, доріжках скверів, у подвір'ях проводиться на місцях, які забезпечують вільний прохід пішоходів (з мови документів);

// Який здійснюється легко, без труднощів.

Вона схилилася. Через хвилину дивилася на мене довгим смутним поглядом, а опісля впустила вільним рухом арфу в воду (О. Кобилянська);

Вільне дихання.

6. з інфін. Який має право або можливість діяти, чинити зі своєї волі, за власним бажанням.

– Хіба ж я не вільна на своєму добрі посіяти якого схочу зілля? (Ганна Барвінок);

– Моя жінка вільна розпоряджувати своїм часом, як хоче (Леся Українка);

// Який здійснюється з власної волі; непримусовий.

Нудьга за своїми хлопцями-поточанами, за вільною працею гризла мене щодня (С. Васильченко).

7. Не стримуваний певними законами, постановами; безперешкодний.

– Мій розум швидко втомлюють розмови і про вільну конкуренцію, і про економічну еволюцію (М. Стельмах);

Вільна торгівля;

Вільний продаж.

8. заст. Недержавний, приватний.

Початок XX ст. широко культивує нові форми театрального життя – так звані вільні, міські театри (з наук. літ.);

Вільний університет.

9. Невимушений, неофіційний.

З шанобливого й одночасно вільного, навіть злегка жартівливого тону листа Сковороди до ректора Іова Базилевича видно, що вони були в добрих стосунках (з наук. літ.);

// Який виходить за межі пристойності; грубий, фамільярний.

Край синього неба зашарівся, як сором'язлива дівчина від вільного парубочого слова (Панас Мирний).

10. Такий, де немає тісноти; широкий, просторий, безкраїй.

Вільний степ передо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою (П. Грабовський);

Не судилося Максимові прорватися на вільний, не загрожений простір. Ідучи гущавиною, він нагло вигнався просто на дорогу, на якій стояло багато машин і гармат суцільною мовчазною лавою (І. Багряний);

// Який не стримує, не сковує рухів; невузький, нетісний, просторий (про одяг, взуття).

Одягнений він у вільне касторове пальто (М. Руденко);

У цей час цар гуляв у вільному одязі в дворі (із журн.).

11. Ніким, нічим не зайнятий, не заповнений.

Не було звісток, чи є вільна квартира в Буркуті (Леся Українка);

Спитав місця вільного, показали йому повз стіну (А. Тесленко);

Здалеку побачила [Тася] зелений вогник вільного таксі (Л. Дмитерко);

// Ніким не заміщений, вакантний (про посаду).

Сталих посад у нас в комісії дуже мало і сподіватись на якусь вільну – дуже трудно (М. Коцюбинський);

Вища мобільність протягом певного періоду спричиняє більшу кількість вільних місць, тому працівникам легше знайти роботу (з наук. літ.);

// Яким у даний момент ніхто не користується.

Микола зайшов до вільної кабіни, квапливо набрав номер (А. Тесленко);

У комп'ютері для підключення внутрішнього модему повинен бути вільний слот розширення (з наук.-техн. літ.);

// Який дозволяє безперешкодний рух, пересування когось.

Шаліли дзвони, натовп перешиковувався, даючи вільний простір довкіл церков, щоб ним врочисто рушив великий хресний хід (Василь Шевчук);

Здавалось, прохід вільний, і всі рушили один за одним у село (К. Гриб);

// Не заповнений, не зайнятий певною працею.

Зимою більше вільного часу, ніж літом (Панас Мирний);

Скоро посівна, вільних рук не буде (М. Руденко);

У вільні від уроків години та вечори у нас було тепер багато діла (з мемуарної літ.).

12. від чого. Який не містить у собі чогось небажаного, непотрібного; позбавлений чого-небудь.

– Мені припоручено, – додав він, – обдивитися лоєштські виноградники, щоб запевнитися, чи вільні вони від філоксери (М. Коцюбинський);

Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, – настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (А. Малишко).

13. Не затиснутий, не закріплений у чомусь, не прикріплений до чого-небудь.

Хустина .. опинилась в руках у Йона .. Скрикнула з несподіванки дівчина і вхопила миттю вільний кінець хустини (М. Коцюбинський);

Вільний кінець мотузка.

14. спец. Який не обмежується певними нормами, правилами, стандартами.

Розрізняють два окремі типи наголосів: наголос зв'язаний і вільний (з наук. літ.);

Вільні розміри деталей;

// У якому не дотримується певний порядок, вимога.

І попереду, і позаду рухаються люди, вже, здається, й не п'ятірками, а вільними довгими шеренгами (А. Хижняк);

Вільне поводження Толстого з французьким текстом пояснюється не тим, що письменник користався правом автора, а його розумінням суті перекладу (О. Кундзич).

15. спец. Який не передає свого руху іншим частинам механізму; пустий.

Причиною неповного виключення зчеплення може бути також занадто великий вільний хід педалі (з навч. літ.).

16. хім. Який є в природі або може видобуватися в чистому вигляді, без домішки інших речовин.

Добове споживання харчової солі становить 10 г, вільної рідини – до 2 л (з наук.-попул. літ.);

// Який не перебуває в хімічних сполуках.

У повітрі вільний азот становить 78,09 % за обсягом (або 75,6 % щодо маси) (з наук.-попул. літ.);

Повітря необхідне рослинам і тваринам через те, що в ньому є вільний кисень і вуглекислий газ (з навч. літ.).

17. спец. Який здійснюється за природних умов; протилежне штучний.

Вільне запліднення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільний — (який не в неволі) свобідний, уроч. вольний, поет.: розкований, розкутий. Словник синонімів Полюги
  2. вільний — Свобідний, незалежний, самостійний, розкутий, незв'язаний, незакутий; (раб) звільнений, розкріпачений, вільновідпущений; (дух) свободолюбний, волелюбний; (вітер) нестримний, вольний; (вибір) непримусовий, (продаж) безперешкодний... Словник синонімів Караванського
  3. вільний — [в’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. вільний — -а, -е. 1》 Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Вільне місто — за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Вільний — Ві́льний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  6. вільний — вільний: ◊ ма́ти вільну ру́ку → рука Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. вільний — I вільненький, вільнесенький, вшьновщпущений, вільнолюбний, вільнонароджений, вольний (поет.), незалежний, розкріпачений, самостійний, свободолюбний Фразеологічні синоніми: вільна птаха (пташка); вільне місто (в сердньовіччя); вільний козак II див. безперешкодний Словник синонімів Вусика
  8. вільний — ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Фразеологічний словник української мови
  9. вільний — ВАКА́НТНИЙ (про посаду — ніким не зайнятий), ВІ́ЛЬНИЙ, ВАКАНЦЬО́ВИЙ заст. Заготуйте проект на заміщення вакантних місць (О. Сизоненко); На тронному засіданні Посольська Ізба зажадала, щоб негайно розподілили вільні посади (З. Тулуб). ВІДПУСКНА́ іст. Словник синонімів української мови
  10. вільний — Ві́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. вільний — ВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокріт] казав "нема рабів божих", — єсть і повинні бути люди, вільні "тілом і духом" (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. вільний — Вільний, -а, -е Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Грин. ІІІ. 652. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Словник української мови Грінченка