вільний

ВАКА́НТНИЙ (про посаду — ніким не зайнятий), ВІ́ЛЬНИЙ, ВАКАНЦЬО́ВИЙ заст. Заготуйте проект на заміщення вакантних місць (О. Сизоненко); На тронному засіданні Посольська Ізба зажадала, щоб негайно розподілили вільні посади (З. Тулуб).

ВІДПУСКНА́ іст. (документ про звільнення з кріпацтва, рабства), ВІ́ЛЬНА. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник); — Знаєш, Мар'є, що? Дає тобі пан вільну і двісті карбованців (Панас Мирний).

ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. (звільнений від пут, неволі, рабства). — Були ми панські — тепер вільні.., — говорив Семен (М. Коцюбинський); Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т. Шевченко); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний); Розкріпачений народ, спробувавши волі, розгорнув свої крила (М. Чабанівський); Правдиво.. показує (І. Франко), що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з журналу); Розковані люди (Я. Шпорта); Шевченко .. жадав побачити трудовий народ розкутим від панських кайданів (О. Десняк). — Пор. 1. незале́жний.

ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений якимись заборонами), БЕЗБОРО́ННИЙ, БЕЗПЕРЕШКО́ДНИЙ, БЕЗЗАБОРО́ННИЙ. Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді (Леся Українка); Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Н. Рибак); Віками мріяли великі таланти про можливість безперешкодного служіння своєму народові (з журналу).

ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений дотриманням законів, правил, зобов'язань), ПРИВІ́ЛЬНИЙ, ВІЛЬГО́ТНИЙ. Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок); Геннадій вів привільне життя і не хотів сам собі надівати пута (І. Цюпа); Торбу на плечі, та в оту вільготну неймовірну Каховку (О. Гончар).

ВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий, не заповнений працею, справою); НЕРОБО́ЧИЙ (про день, час — не признач. для роботи); ВИХІДНИ́Й (про день — признач. для відпочинку), ДОЗВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий працею). Увесь вільний час і навіть за роботою розмовляли на астрономічні, геологічні, геодезичні, топографічні теми (З. Тулуб); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час (Д. Ткач); Барабаш і Микола Калач увечері проти вихідного дня пішли до Уляни (Л. Смілянський); (Крістабель:) Ти так давно не згадував про нього... (Річард:) Бо не було дозвільної хвилини (Леся Українка).

НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙ рідше, НЕЗМУ́ШЕНИЙ рідше. Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Сизоненко); Картини Венеціанова, прості й безпосередні, дихали поезією рідної природи (О. Іваненко); Вільне поводження; Вільний тон розмови; З города пісня, гам, співи — і все це.. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Панас Мирний); Розмова тих штукарів завсігди була жвава, весела, несилувана (І. Нечуй-Левицький). — Пор. неофіці́йний, 1. приро́дний, фамілья́рний.

НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ (про людину, народ, державу і т. ін. — який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь), САМОСТІ́ЙНИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ (ВО́ЛЬНИЙ заст., поет), СВОБІ́ДНИЙ заст., зах.; СУВЕРЕ́ННИЙ (про державу). Хіба не відомо, чим закінчувалися спроби створити незалежну державу в умовах ворожого агресивного оточення? (П. Тичина); Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (М. Коцюбинський); І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко). — Пор. 1. ві́льний.

НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ рідше, РИЗИКО́ВАНИЙ (РИСКО́ВАНИЙ рідше) (нескромний і фамільярний, який виходить за рамки прийнятого). А що за декольте! Таж стидно між людьми Ходити у такій нескромній туалеті (М. Рильський); Тільки Стасик... все кидав двозначні жарти, від яких болісно червоніла і мало не плакала дівчина (З. Тулуб); Чоловіки переходили до кабінету курити, і там уже починалася інша розмова, а як були самі, без дам, то навіть і на дуже пікантні теми (А. Головко); Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав.. рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (О. Гончар); Край синього неба зашарівся, як сором'язлива дівчина від вільного парубочого слова (Панас Мирний); Сміливий жест; При одній надто "рискованій" сцені я глянув на Аллу Михайлівну, — вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка). — Пор. 1. непристо́йний.

ПРОСТО́РИЙ (який тягнеться з краю в край), ШИРО́КИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗГО́НИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ (ПРИЗВІ́ЛЬНИЙ рідше), ВІ́ЛЬНИЙ, ОБШИРНИЙ рідко. От вона сіла на могилі, плаче і так до степу промовляє: — Степу мій широкий, степу мій просторий! (О. Стороженко); Весело солдатам. Радісно дивляться вони на розлогі лани (О. Довженко); Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Леся Українка); Через гору, через яр, Крізь поля привільні — Йдуть і їдуть (селяни) на базар (С. Олійник); Вільний степ передо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою, — Глянуть — міри не даси (Є. Гребінка). — Пор. 1. безме́жний.

ПРОСТО́РИЙ (про одяг, взуття — який нещільно облягає), ШИРО́КИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ. Невисокий, натоптаний, у занадто просторому робочому костюмі, він спинився на хвилину в дверях, привітався (П. Оровецький); Добродій високий і пристойний. Спортсмен. Це видно. Широке вільне пальто, широкі криси капелюха (С. Масляк).

ПОЗБА́ВЛЕНИЙ чого, ВІ́ЛЬНИЙ від чого. Проект, можна сказати, експериментальний і не позбавлений риску (І. Волошин); Відчує (людина) себе вільною від усіх тих пут, які єднали її з печерою, з кам'яним віком (Є. Гуцало).

ПОРО́ЖНІЙ (про посудину, вмістище, приміщення — нічим не заповнений; про місце — ніким, нічим не зайнятий), ПУСТИ́Й, ВІ́ЛЬНИЙ, НЕЗА́ЙНЯТИЙ, СПОРОЖНІ́ЛИЙ, СПОРО́ЖНЕНИЙ, СПУСТІ́ЛИЙ (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь, чимсь); ГО́ЛИЙ (перев. про місцевість — не вкритий рослинністю, будівлями тощо). Слуга-малаєць прибирає з-перед нас останні тарілки, .. порожні пляшки з-під мальвазії (Ю. Андрухович); Єремія задумав зовсім оселитись в Лубнах, щоб втихомирити край і заселити порожні землі понад Сулою (І. Нечуй-Левицький); Чути було, як тихо подзенькує причеплене під возом пусте відро (Григорій Тютюнник); Співи над Києвом зринали і тут, і там — на Лук'янівці, і в Голосієві, — але вулиці київські були вже пусті. Київ спав (Ю. Смолич); — Не маю вільної землі по Сейму, Десні і Дніпру. То твоя земля, княгине (С. Скляренко); Річ у тім, що, як казали ще в старовину, святе місце незайнятим не буває (з журналу); Уже не чути сурем журавлиних, Уже й самих не видно журавлів.., а ми все ще стоїмо, Все дивимося в небо спорожніле... (М. Рильський); Підлога була забруднена окурками, на столі валялись спорожнені пляшки (Д. Бедзик); Вітерець з степу шугав по спустілих, нагрітих за день щедрим сонцем вулицях (П. Автомонов); По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільний — (який не в неволі) свобідний, уроч. вольний, поет.: розкований, розкутий. Словник синонімів Полюги
  2. вільний — Свобідний, незалежний, самостійний, розкутий, незв'язаний, незакутий; (раб) звільнений, розкріпачений, вільновідпущений; (дух) свободолюбний, волелюбний; (вітер) нестримний, вольний; (вибір) непримусовий, (продаж) безперешкодний... Словник синонімів Караванського
  3. вільний — [в’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. вільний — -а, -е. 1》 Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Вільне місто — за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вільний — ВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокрит] казав, що “нема рабів Божих”, – єсть і повинні бути люди, вільні “тілом і духом” (Леся Українка); Гордо встає Україна, вільна від краю до краю (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. Вільний — Ві́льний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  7. вільний — вільний: ◊ ма́ти вільну ру́ку → рука Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. вільний — I вільненький, вільнесенький, вшьновщпущений, вільнолюбний, вільнонароджений, вольний (поет.), незалежний, розкріпачений, самостійний, свободолюбний Фразеологічні синоніми: вільна птаха (пташка); вільне місто (в сердньовіччя); вільний козак II див. безперешкодний Словник синонімів Вусика
  9. вільний — ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Фразеологічний словник української мови
  10. вільний — Ві́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. вільний — ВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокріт] казав "нема рабів божих", — єсть і повинні бути люди, вільні "тілом і духом" (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. вільний — Вільний, -а, -е Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Грин. ІІІ. 652. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Словник української мови Грінченка