вільний

I

вільненький, вільнесенький, вшьновщпущений, вільнолюбний, вільнонароджений, вольний (поет.), незалежний, розкріпачений, самостійний, свободолюбний

Фразеологічні синоніми: вільна птаха (пташка); вільне місто (в сердньовіччя); вільний козак

II

див. безперешкодний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільний — (який не в неволі) свобідний, уроч. вольний, поет.: розкований, розкутий. Словник синонімів Полюги
  2. вільний — Свобідний, незалежний, самостійний, розкутий, незв'язаний, незакутий; (раб) звільнений, розкріпачений, вільновідпущений; (дух) свободолюбний, волелюбний; (вітер) нестримний, вольний; (вибір) непримусовий, (продаж) безперешкодний... Словник синонімів Караванського
  3. вільний — [в’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. вільний — -а, -е. 1》 Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Вільне місто — за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вільний — ВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокрит] казав, що “нема рабів Божих”, – єсть і повинні бути люди, вільні “тілом і духом” (Леся Українка); Гордо встає Україна, вільна від краю до краю (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. Вільний — Ві́льний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  7. вільний — вільний: ◊ ма́ти вільну ру́ку → рука Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. вільний — ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Фразеологічний словник української мови
  9. вільний — ВАКА́НТНИЙ (про посаду — ніким не зайнятий), ВІ́ЛЬНИЙ, ВАКАНЦЬО́ВИЙ заст. Заготуйте проект на заміщення вакантних місць (О. Сизоненко); На тронному засіданні Посольська Ізба зажадала, щоб негайно розподілили вільні посади (З. Тулуб). ВІДПУСКНА́ іст. Словник синонімів української мови
  10. вільний — Ві́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. вільний — ВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокріт] казав "нема рабів божих", — єсть і повинні бути люди, вільні "тілом і духом" (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. вільний — Вільний, -а, -е Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Грин. ІІІ. 652. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Словник української мови Грінченка