вільний

ві́льний

-а, -е.

1》 Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний.

Вільне місто — за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави.

Вільні люди — в царській Росії – особливий стан вільних, ні за ким не закріплених людей, зобов'язаних сплачувати особливий подушний оклад.

Вільні слуги — в Удільній Русі 13-14 ст. – молодші дружинники, які не були пов'язані з князем обов'язковою службою.

2》 Який перебуває на волі, позбувшись пут, ув'язнення і т. ін.

|| Який звільнився від певних обов'язків.

3》 іст. Який позбувся кріпосної залежності, відпущений на волю; розкріпачений.

|| Який не був у рабській, кріпосній і т. ін. залежності.

|| у знач. ім. вільний, -ного, ч., прот. раб, кріпак.

|| у знач. ім. вільна, -ної, ж. Документ, який свідчить про розкріпачення певної особи.

4》 Який не терпить обмежень, не піддається їм; свободолюбний.

5》 Який нічим не обмежується, якому ніхто, ніщо не заважає.

|| Якому ніщо не стоїть на перешкоді, якого ніщо не стримує.

|| Який здійснюється легко, без труднощів. Вільне дихання.

Вільне падіння фіз. — падіння тіла під дією сили ваги в безповітряному просторі.

6》 з інфін. Який має право або можливість діяти, чинити зі своєї волі, за власним бажанням.

|| Який здійснюється з власної волі; непримусовий.

7》 Не обмежений певними законами, постановами; безперешкодний. Вільна торгівля.

Вільна економічна зона — форма організації господарської діяльності на певній території країни, в межах якої встановлюються особливі правила економічної діяльності.

Вільний удар — не зумовлений певними обмеженнями кидок футбольного м'яча.

8》 заст. Недержавний, приватний. Вільний університет.

Вільна професія — фах людини, перев. розумової праці (письменника, художника й т. ін.), що живе з гонорару.

9》 Невимушений, неофіційний.

|| Який виходить із рамок пристойності; грубий, фамільярний.

10》 Такий, де немає тісноти; широкий, просторий, безкраїй.

|| Який не зв'язує рухів; невузький, нетісний, просторий (про одяг, взуття).

11》 Ніким, нічим не зайнятий, не заповнений.

|| Ніким не заміщений, вакантний (про посаду).

|| Яким у даний момент ніхто не користується. Вільний телефон.

|| Не заповнений, не зайнятий певною працею.

12》 від чого. Який не містить у собі чогось небажаного, непотрібного; позбавлений чого-небудь.

13》 Не затиснутий, не закріплений у чомусь, не прикріплений до чого-небудь.

14》 спец. Який не відповідає певним нормам, правилам, стандартам. Вільні розміри деталей.

|| У якому не дотримується певний порядок, вимога.

Вільна боротьба — вид спортивної боротьби із застосуванням технічних і силових прийомів – різних захватів, підніжок, переворотів тощо за допомогою рук, корпуса і, на відміну від класичної боротьби, ніг.

Вільний вірш літ. — вірш без рим, рядки якого мають різну довжину; верлібр.

Вільні вправи (рухи) — гімнастичні вправи без використання приладів.

15》 спец. Який не передає свого руху іншим частинам механізму; пустий.

16》 хім. Який є в природі або може видобуватися в чистому вигляді, без інших речовин.

|| Який не перебуває в хімічному з'єднанні з чим-небудь.

17》 спец. Який здійснюється за природних умов; прот. штучний. Вільне запліднення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільний — (який не в неволі) свобідний, уроч. вольний, поет.: розкований, розкутий. Словник синонімів Полюги
  2. вільний — Свобідний, незалежний, самостійний, розкутий, незв'язаний, незакутий; (раб) звільнений, розкріпачений, вільновідпущений; (дух) свободолюбний, волелюбний; (вітер) нестримний, вольний; (вибір) непримусовий, (продаж) безперешкодний... Словник синонімів Караванського
  3. вільний — [в’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. вільний — ВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокрит] казав, що “нема рабів Божих”, – єсть і повинні бути люди, вільні “тілом і духом” (Леся Українка); Гордо встає Україна, вільна від краю до краю (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. Вільний — Ві́льний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  6. вільний — вільний: ◊ ма́ти вільну ру́ку → рука Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. вільний — I вільненький, вільнесенький, вшьновщпущений, вільнолюбний, вільнонароджений, вольний (поет.), незалежний, розкріпачений, самостійний, свободолюбний Фразеологічні синоніми: вільна птаха (пташка); вільне місто (в сердньовіччя); вільний козак II див. безперешкодний Словник синонімів Вусика
  8. вільний — ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Фразеологічний словник української мови
  9. вільний — ВАКА́НТНИЙ (про посаду — ніким не зайнятий), ВІ́ЛЬНИЙ, ВАКАНЦЬО́ВИЙ заст. Заготуйте проект на заміщення вакантних місць (О. Сизоненко); На тронному засіданні Посольська Ізба зажадала, щоб негайно розподілили вільні посади (З. Тулуб). ВІДПУСКНА́ іст. Словник синонімів української мови
  10. вільний — Ві́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. вільний — ВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокріт] казав "нема рабів божих", — єсть і повинні бути люди, вільні "тілом і духом" (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. вільний — Вільний, -а, -е Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Грин. ІІІ. 652. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Словник української мови Грінченка