вільний
ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Козаченко); Пишіть до мене, якщо знайдете зайву хвилину (Панас Мирний).
ві́льний коза́к. Парубок, неодружений чоловік. Григорій майже з презирством дивиться на кожну дівчину. Він уважає себе вільним козаком (М. Стельмах).
ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); (Варка:) Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).
ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).
не ба́чити ві́льної хвили́ни. Бути дуже зайнятим роботою, заклопотаним. Минулу зиму вони всі .. не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (В. Собко).
як ві́льна пта́шка, зі сл. жи́ти. Незалежно, самостійно, безтурботно. Не маючи дітей, вона згодом .. продала землю, поклала гроші в банк і жила собі як вільна пташка (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- вільний — (який не в неволі) свобідний, уроч. вольний, поет.: розкований, розкутий. Словник синонімів Полюги
- вільний — Свобідний, незалежний, самостійний, розкутий, незв'язаний, незакутий; (раб) звільнений, розкріпачений, вільновідпущений; (дух) свободолюбний, волелюбний; (вітер) нестримний, вольний; (вибір) непримусовий, (продаж) безперешкодний... Словник синонімів Караванського
- вільний — [в’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- вільний — -а, -е. 1》 Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Вільне місто — за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вільний — ВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокрит] казав, що “нема рабів Божих”, – єсть і повинні бути люди, вільні “тілом і духом” (Леся Українка); Гордо встає Україна, вільна від краю до краю (Л. Словник української мови у 20 томах
- Вільний — Ві́льний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- вільний — вільний: ◊ ма́ти вільну ру́ку → рука Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вільний — I вільненький, вільнесенький, вшьновщпущений, вільнолюбний, вільнонароджений, вольний (поет.), незалежний, розкріпачений, самостійний, свободолюбний Фразеологічні синоніми: вільна птаха (пташка); вільне місто (в сердньовіччя); вільний козак II див. безперешкодний Словник синонімів Вусика
- вільний — ВАКА́НТНИЙ (про посаду — ніким не зайнятий), ВІ́ЛЬНИЙ, ВАКАНЦЬО́ВИЙ заст. Заготуйте проект на заміщення вакантних місць (О. Сизоненко); На тронному засіданні Посольська Ізба зажадала, щоб негайно розподілили вільні посади (З. Тулуб). ВІДПУСКНА́ іст. Словник синонімів української мови
- вільний — Ві́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вільний — ВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокріт] казав "нема рабів божих", — єсть і повинні бути люди, вільні "тілом і духом" (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- вільний — Вільний, -а, -е Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Грин. ІІІ. 652. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Словник української мови Грінченка