вільгість
ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГА рідше. Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З. Тулуб); Мартин гладив її пахуче волосся, відчував на своїх грудях тепло її дихання, вологу сліз (А. Шиян); Вогкість зеленкуватими краплями так і висіла на них (стінах) (І. Франко); Чути, як знадвору по шибках перекочуються краплини вільгості (М. Стельмах); Спрага пече в горлі, спрага груди роздирає. Де вона, та благодатна вільга? (Н. Рибак).
ВОЛО́ГІСТЬ (наявність вологи у чомусь), ВО́ГКІСТЬ, СИ́РІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ рідше, ВІЛЬГО́ТА рідше, ВІЛЬГО́ТНІСТЬ рідше, ВІ́ЛЬГА рідше. Вологість насичувала повітря (О. Гончар); Знадвору потягнуло сирістю, важким пересиченим вогкістю повітрям (В. Гжицький); Грибною вільгістю пахтить І віє листвиною (А. Малишко); Ми йдемо до нової хати. Запашна вільготність (Я. Качура); Дихнуло вільгою. — Знать, близько болотистий луг (П. Дорошко).
Значення в інших словниках
- вільгість — ві́льгість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- вільгість — -гості, ж., рідко. 1》 Те саме, що вогкість. 2》 Те саме, що волога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вільгість — ВІ́ЛЬГІСТЬ, гості, ж., рідко. 1. Те саме, що во́гкість. Як тільки я перейшла сіни, ще мокрі після вчорашньої зливи, і одчинила двері в шкільну кімнату, на мене вдарило холодною вільгістю, мов з льоху (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- вільгість — Ві́льгість, -гости, -гості, -гістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вільгість — ВІ́ЛЬГІСТЬ, гості, ж., рідко. 1. Те саме, що во́гкість. Як тільки я перейшла сіни, ще мокрі після вчорашньої зливи, і одчинила двері в шкільну кімнату, на мене вдарило холодною вільгістю, мов з льоху (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- вільгість — Вільгість, -гости ж. Влажность, сырость. Словник української мови Грінченка