вільгість

ВІ́ЛЬГІСТЬ, гості, ж., рідко.

1. Те саме, що во́гкість.

Як тільки я перейшла сіни, ще мокрі після вчорашньої зливи, і одчинила двері в шкільну кімнату, на мене вдарило холодною вільгістю, мов з льоху (Леся Українка);

Грибною вільгістю пахтить І віє листвиною (А. Малишко).

2. Те саме, що воло́га.

То хмарка набіжить, і бризне дощ краплистий, Ясною вільгістю оббризкавши цвітінь (М. Рильський);

Учитель уважно вислухує Романа, потім довго мовчить, і в кімнаті настає така тиша, що чути, як знадвору по шибках перекочуються краплини вільгості (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільгість — ві́льгість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вільгість — -гості, ж., рідко. 1》 Те саме, що вогкість. 2》 Те саме, що волога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільгість — ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГА рідше. Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З. Словник синонімів української мови
  4. вільгість — Ві́льгість, -гости, -гості, -гістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вільгість — ВІ́ЛЬГІСТЬ, гості, ж., рідко. 1. Те саме, що во́гкість. Як тільки я перейшла сіни, ще мокрі після вчорашньої зливи, і одчинила двері в шкільну кімнату, на мене вдарило холодною вільгістю, мов з льоху (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. вільгість — Вільгість, -гости ж. Влажность, сырость. Словник української мови Грінченка