вільновідпущеник

ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИК, а, ч., іст.

Той, кого відпущено, звільнено від рабства.

Найвизначнішим з філософів III ст. до н. е. був філософ Біон, син ольвійського вільновідпущеника (з наук. літ.);

У Херсонесі практикувався відпуск на волю у формі посвяти раба якомусь божеству. Причому храм або релігійна громада ставали ніби покровителями вільновідпущеника (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. вільновідпущеник — вільновідпу́щеник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вільновідпущеник — -а, ч., іст. Раб, підневільний, якого господар відпускав на волю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вільновідпущеник — ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИК, а, ч., іст. Те саме, що вільновідпу́щений. Найвизначнішим з них [філософів III ст. до н. є.] був філософ Біон, син ольвійського вільновідпущеника (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 258).  Словник української мови в 11 томах