вільнодумство
ВІЛЬНОДУ́МСТВО, а, ж.
1. Критичне ставлення до панівних релігійних або політичних поглядів, суспільного ладу.
Петро Антонович закінчив юридичний факультет Київського університету, куди його за вільнодумство було переведено з Петербурга (М. Олійник);
Серед тодішніх поміщиків В. Капніст вирізнявся своїм вільнодумством (з наук. літ.).
2. заст. Течія громадської думки, яка відкидає релігійну заборону на раціональне осмислення догматів віри та відстоює свободу розуму в пошуку істини.
А хто з його селян У забобони вірить, – того пан Карпович каже різками провчити: На вільнодумство спосіб знаменитий Підданих і підлеглих повертать (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)