вільнодумність
ВІЛЬНОДУ́МНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. вільноду́мний.
Молодий бесідник підніс у своїй промові найбільше вільнодумність Шевченка (О. Маковей);
Іван Світличний, добродушний вусань, опікувався нами і стимулював нашу вільнодумність (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)