вільнодумний

ВІЛЬНОДУ́МНИЙ, а, е.

1. Який критично ставиться до панівних релігійних або політичних поглядів, суспільного ладу.

Він .. не міг далі сидіти в Острозі і чекати панського осуду за свої вільнодумні настрої (Іван Ле);

В Махновім примруженім вічу інше злими іскрицями зблиснуло: – Чи, може, таки відділити оту професорську вільнодумну голову від плечей? (О. Гончар).

2. заст. Схильний до вільнодумства.

– Я вільнодумний, – сказав літератор, – але релігія потрібна для моральності мужиків і жінок (М. Коцюбинський);

Він [Леон] рад був удавати про око вільнодумного чоловіка, але в глибині серця, так як усі малорозвиті [малорозвинуті] і самолюбні люди, був забобонний (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. вільнодумний — вільноду́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вільнодумний — -а, -е. Який критично ставиться до панівних релігійних або політичних поглядів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вільнодумний — див. непокірний  Словник синонімів Вусика
4. вільнодумний — ЛІБЕРА́ЛЬНИЙ (який дотримується вільнодумних поглядів), ВІЛЬНОДУ́МНИЙ. Був це (голова присяжних) один із значніших львівських банкірів, чоловік освічений, знаний з ліберальних поглядів (І.  Словник синонімів української мови
5. вільнодумний — ВІЛЬНОДУ́МНИЙ, а, е. Який критично ставиться до пануючих релігійних або політичних поглядів. — Я вільнодумний, — сказав літератор, — але релігія потрібна для моральності мужиків і жінок (Коцюб., III, 1956, 29); Він..  Словник української мови в 11 томах