вільнодумка

ВІЛЬНОДУ́МКА, и, ж.

Жін. до вільноду́мець.

На чолі боротьби проти європейської революції стояла колишня вільнодумка Катерина II (з наук.-попул. літ.);

Я вільнодумка, на відміну від вас, і можу писати все, що захочу (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. вільнодумка — вільноду́мка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вільнодумка — -и. Жін. до вільнодумець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вільнодумка — ВІЛЬНОДУ́МКА, и, ж. Жін. до вільноду́мець.  Словник української мови в 11 томах