1. Словник української мови у 20 томах

вільнодумка

ВІЛЬНОДУ́МКА, и, ж.

Жін. до вільноду́мець.

На чолі боротьби проти європейської революції стояла колишня вільнодумка Катерина II (з наук.-попул. літ.);

Я вільнодумка, на відміну від вас, і можу писати все, що захочу (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільнодумка — вільноду́мка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вільнодумка — -и. Жін. до вільнодумець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільнодумка — ВІЛЬНОДУ́МКА, и, ж. Жін. до вільноду́мець. Словник української мови в 11 томах