1. Словник української мови у 20 томах

вільнодумець

ВІЛЬНОДУ́МЕЦЬ, мця, ч.

Людина, якій властиве вільнодумство; вільнодум.

Він бачив у Гердері тільки одно – вільнодумця та єретика (І. Франко);

Вільнодумець [Пушкін] .. безмежно поглибив свою ненависть до рабства, свою любов до волі (М. Рильський);

Єзуїтська колегія замінить пауперську катедральну школу, виховуватиме вона не вільнодумців, .. а вірних слуг святого костьолу (Р. Іваничук);

Великий художник К. Брюллов був вільнодумцем у питаннях релігії (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільнодумець — вільноду́мець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вільнодумець — -мця, ч. Людина, якій властиве вільнодумство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільнодумець — див. непокірний; фармазон Словник синонімів Вусика
  4. вільнодумець — ЛІБЕРА́Л (вільнодумна людина), ВІЛЬНОДУ́МЕЦЬ. Ліберали були за скасування кріпацтва мирним шляхом, за найману працю, за розчистку шляху для розвитку капіталізму (Є. Словник синонімів української мови
  5. вільнодумець — Вільноду́мець, -мця, -мцеві; -ду́мці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вільнодумець — ВІЛЬНОДУ́МЕЦЬ, мця, ч. Людина, якій властиве вільнодумство. Він бачив у Гердері тільки одно — вільнодумця та єретика (Фр.,VIІ, 1951, 52); ; Великий художник [К. Брюллов] був вільнодумцем у питаннях релігії (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 32). Словник української мови в 11 томах