вільнодумний
ВІЛЬНОДУ́МНИЙ, а, е.
1. Який критично ставиться до панівних релігійних або політичних поглядів, суспільного ладу.
Він .. не міг далі сидіти в Острозі і чекати панського осуду за свої вільнодумні настрої (Іван Ле);
В Махновім примруженім вічу інше злими іскрицями зблиснуло: – Чи, може, таки відділити оту професорську вільнодумну голову від плечей? (О. Гончар).
2. заст. Схильний до вільнодумства.
– Я вільнодумний, – сказав літератор, – але релігія потрібна для моральності мужиків і жінок (М. Коцюбинський);
Він [Леон] рад був удавати про око вільнодумного чоловіка, але в глибині серця, так як усі малорозвиті [малорозвинуті] і самолюбні люди, був забобонний (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вільнодумний — вільноду́мний прикметник Орфографічний словник української мови
- вільнодумний — -а, -е. Який критично ставиться до панівних релігійних або політичних поглядів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вільнодумний — див. непокірний Словник синонімів Вусика
- вільнодумний — ЛІБЕРА́ЛЬНИЙ (який дотримується вільнодумних поглядів), ВІЛЬНОДУ́МНИЙ. Був це (голова присяжних) один із значніших львівських банкірів, чоловік освічений, знаний з ліберальних поглядів (І. Словник синонімів української мови
- вільнодумний — ВІЛЬНОДУ́МНИЙ, а, е. Який критично ставиться до пануючих релігійних або політичних поглядів. — Я вільнодумний, — сказав літератор, — але релігія потрібна для моральності мужиків і жінок (Коцюб., III, 1956, 29); Він.. Словник української мови в 11 томах