вільце

ВІЛЬЦЕ́ див. вильце́.

Значення в інших словниках

1. вільце — вільце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири вільця́  Орфографічний словник української мови
2. вільце — ГІЛЬЦЕ́ (весільне дерево), ГІ́ЛЛЯЧКО, ВИЛЬЦЕ́ (ВІЛЬЦЕ́). Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють, і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І.  Словник синонімів української мови
3. вільце — Вільце́, -ця́, -цю́; ві́льця, -лець  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вільце — ВІЛЬЦЕ́ див. вильце́.  Словник української мови в 11 томах