вільховий

ВІЛЬХО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до ві́льха.

Полетіла Синиця над болото, сіла собі на вільховім корчі (І. Франко);

Вільхову кору оббива Малесенька пташина (А. Малишко);

Партизани перетинали дороги в найзручніших місцях і для нападу, і для оборони: в лісах, понад ярами, в заболочених низинах, що заросли вільховими чагарниками, сріблястою осичиною, верболозом (М. Стельмах);

// Зробл. з вільхи.

В одчинені двері було видно чималу світличку .. з вільховими дешевими стільцями та столиками (І. Нечуй-Левицький);

Настрій у мене підупав. Бачу, що влаштовуємося тут не на якийсь день-два: у командирській землянці, де досі була долівка, хлопці настилають підлогу з вільхових обаполів (Є. Доломан).

Значення в інших словниках

1. вільховий — вільхо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вільховий — -а, -е. Прикм. до вільха. || Зробл. з вільхи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вільховий — ВІЛЬХО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ві́льха. Полетіла Синиця над болото, сіла собі на вільховім корчі (Фр., IV, 1950, 135); Вільхову кору оббива Малесенька пташина (Мал., І, 1956, 309); // Зробл. з вільхи. В одчинені двері було видно чималу світличку..  Словник української мови в 11 томах
4. вільховий — Вільховий, -а, -е Ольховый. Наліг, як на вільхову довбню. Ном. № 10020.  Словник української мови Грінченка