вільховий

ВІЛЬХО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до ві́льха.

Полетіла Синиця над болото, сіла собі на вільховім корчі (І. Франко);

Вільхову кору оббива Малесенька пташина (А. Малишко);

Партизани перетинали дороги в найзручніших місцях і для нападу, і для оборони: в лісах, понад ярами, в заболочених низинах, що заросли вільховими чагарниками, сріблястою осичиною, верболозом (М. Стельмах);

// Зробл. з вільхи.

В одчинені двері було видно чималу світличку .. з вільховими дешевими стільцями та столиками (І. Нечуй-Левицький);

Настрій у мене підупав. Бачу, що влаштовуємося тут не на якийсь день-два: у командирській землянці, де досі була долівка, хлопці настилають підлогу з вільхових обаполів (Є. Доломан).