1. Словник української мови в 11 томах

вільховий

ВІЛЬХО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ві́льха.

Полетіла Синиця над болото, сіла собі на вільховім корчі (Фр., IV, 1950, 135);

Вільхову кору оббива Малесенька пташина (Мал., І, 1956, 309);

// Зробл. з вільхи.

В одчинені двері було видно чималу світличку.. з вільховими дешевими стільцями та столиками (Н.-Лев., IV, 1956, 308).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільховий — вільхо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вільховий — -а, -е. Прикм. до вільха. || Зробл. з вільхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільховий — ВІЛЬХО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ві́льха. Полетіла Синиця над болото, сіла собі на вільховім корчі (І. Франко); Вільхову кору оббива Малесенька пташина (А. Словник української мови у 20 томах
  4. вільховий — Вільховий, -а, -е Ольховый. Наліг, як на вільхову довбню. Ном. № 10020. Словник української мови Грінченка