вінницький
ВІ́ННИЦЬКИЙ, а, е.
Стос. до Вінниці і вінничан.
Восени і навесні по ярмарках дотиснутись трудно було до садженців вінницького плодового питомника (М. Стельмах);
Один із номерів газети вінницьких кооператорів починається з цікавої розповіді про товарну біржу в нашому місті (з наук.-попул. літ.);
Вперше на історичну арену Сірко виступив як вінницький полковник, а вже через три роки він очолював Запорозьку Січ (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)