вініпласт

ВІНІПЛА́СТ, у, ч., хім.

Жорсткий термопластичний матеріал, основою якого є полівінілхлорид, який застосовують у хімічній промисловості, будівництві та для виготовлення побутових товарів.

На основі полівінілхлориду добувають пластмаси двох типів: вініпласт, що має високу твердість, і пластикат – м'якіший матеріал (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. вініпласт — вініпла́ст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вініпласт — -у, ч. Пластмаса, одержувана на основі поліхлорвінілу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вініпласт — вініпла́ст [від віні (л) і пласт (маса)] жорсткий термопластичний матеріал, основою якого є полівінілхлорид. Застосовують у хімічній промисловості, будівництві.  Словник іншомовних слів Мельничука