віражувати

ВІРАЖУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш і ВІРА́ЖИТИ, жу, жиш, недок.

Робити віражі (див. віра́ж¹ 1).

Літак знов здіймається догори, знов робить коло за колом, віражує, ховається у хмарах і лине над шляхом (М. Трублаїні);

Марійка .. глянула вгору, де в зеленому небі, спалахуючи крилом, віражив мініатюрний літак (О. Донченко);

– Он і ластівка з'явилась.., дивіться, як вона віражує в повітрі... Скільки пластики в тому польоті (О. Гончар).

ВІРАЖУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що, фот.

За допомогою віражу (див. віра́ж²) надавати знімкам, діапозитивам і кіноплівкам бажаного кольору та стійкості.

Фотопапір з видимим зображенням віражують у віраж-фіксажі (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. віражувати — віражува́ти 1 дієслово недоконаного виду робити віражі віражува́ти 2 дієслово недоконаного виду у фотографії  Орфографічний словник української мови
2. віражувати — I -ую, -уєш і віражити, -жу, -жиш, недок. Робити віражі (див. віраж I 1)). II -ую, -уєш, недок., перех., фот. За допомогою віражу надавати знімкам, діапозитивам і кіноплівкам бажаного кольору та стійкості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віражувати — ВІРАЖУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш і ВІРА́ЖИТИ, жу, жиш, недок. Робити віражі ( див. віра́ж¹ 1) . Літак знов здіймається догори, знов робить коло за колом, віражує, ховається у хмарах і лине над шляхом (Трубл., І, 1955, 54); Марійка..  Словник української мови в 11 томах