віражувати
ВІРАЖУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш і ВІРА́ЖИТИ, жу, жиш, недок. Робити віражі ( див. віра́ж¹ 1) .
Літак знов здіймається догори, знов робить коло за колом, віражує, ховається у хмарах і лине над шляхом (Трубл., І, 1955, 54);
Марійка.. глянула вгору, де в зеленому небі, спалахуючи крилом, віражив мініатюрний літак (Донч., V, 1957, 219).
ВІРАЖУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех., фот. За допомогою віражу надавати знімкам, діапозитивам і кіноплівкам бажаного кольору та стійкості.
Фотопапір з видимим зображенням віражують у віраж-фіксажі (Довідник фот., 1959, 178).
Словник української мови (СУМ-11)