Словник української мови у 20 томах

вірнісінький

ВІРНІ́СІНЬКИЙ, а, е.

Підсил. до ві́рний.

Вірнісінькі слуги;

// Пестл. до ві́рний.

Вірнісінька подруга.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вірнісінький — вірні́сінький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вірнісінький — -а, -е. Пестл. до вірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови