вірність
ВІ́РНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. ві́рний 1.
Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Згадай про них, товаришів незмінних – Степовиків, поморів, шахтарів, – .. в одвазі й вірності єдиних (М. Рильський);
Я бачу вірність друзів бойових, І нашу юність, славою сповиту (М. Стельмах).
Присяга́ти / присягну́ти (присягти́) на ві́рність див. присяга́ти;
(1) Соба́ча ві́рність (ві́дданість) – надзвичайна вірність, відданість.
– Собача вірність у нього! (І. Франко);
Комендант оглянув Тодося і залишився задоволений: такий битиме морди і роз'юшуватиме носи, є собача відданість і тигрова злість (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)