вірогідний
ВІРОГІ́ДНИЙ, а, е.
1. Який не викликає сумніву; достовірний.
Оповідали не цілком вірогідні речі, але оповідали всі одноголосно і однаково (Г. Хоткевич);
Всю цю ніч Галя думала, як сказати матері те, що вона вирішила. Вигадувала різні причини. І всі вони здавалися їй такими вірогідними (Ю. Мокрієв);
Найдавніші вірогідні сліди перебування в Україні первісних людей сягають ашельської епохи (з наук. літ.);
Найбільш вірогідними є відомості Геродота про найближчі до Ольвії території (з наук. літ.);
// Якому можна вірити, гідний віри.
Справді, жахливе було це видовисько! Я – ні, але дехто з людей вірогідних чули на власні вуха глузливий регіт, інші бачили в полум'ї страшну постать, що загорталась вогнем, мов киреєю (Н. Королева).
2. Імовірний, припустимий.
Найбільш вірогідні кандидати на три чільні посади можливої адміністрації президента відомі (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)