вірогідний —
(який не викликає сумнівів) імовірний, правдивий, достовірний.
Словник синонімів Полюги
вірогідний —
вірогі́дний прикметник
Орфографічний словник української мови
вірогідний —
Вірогідний та ймовірний Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть: «Я знаю про це з імовірних джерел»; «Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки: в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне.
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
вірогідний —
-а, -е. Який не викликає сумніву; достовірний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вірогідний —
ВІРОГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не викликає сумніву; достовірний. Оповідали не цілком вірогідні речі, але оповідали всі одноголосно і однаково (Г. Хоткевич); Всю цю ніч Галя думала, як сказати матері те, що вона вирішила. Вигадувала різні причини.
Словник української мови у 20 томах
вірогідний —
ВІРОГІ́ДНИЙ (який не викликає сумніву, найближчий до правди, справжнього стану речей), ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ), ПРАВДИ́ВИЙ, ДОСТОВІ́РНИЙ розм., ДОСТО́ТНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
вірогідний —
ВІРОГІ́ДНИЙ, а, е. Який не викликає сумніву; достовірний. Найбільш вірогідними є відомості Геродота про найближчі до Ольвії території (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 126); Всю цю ніч Галя думала, як сказати матері те, що вона вирішила.
Словник української мови в 11 томах