вірулентність
ВІРУЛЕ́НТНІСТЬ, ності, ж., біол.
Умовна міра патогенності мікроорганізмів.
Збудник тютюнової мозаїки відзначається високою життєздатністю і вірулентністю (з наук. літ.);
Поки що передчасно робити далекосяжні висновки про зниження хворобостійкості рослин та підвищення вірулентності й агресивності фітопатогенних грибів під впливом малих доз хронічного опромінення (з наук. літ.);
Якщо віруси можуть змінювати свою вірулентність тільки шляхом мутацій, бактерії – мутацій та реплікацій, то гриби змінюють свою природу вірулентності трьома або чотирма шляхами (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)