вірулентний

ВІРУЛЕ́НТНИЙ, а, е, біол.

Здатний викликати інфекційні захворювання; хвороботворний (про мікроби).

Доведено, що слабо вірулентні палички туляремії викликають імунітет у тварин (з наук. літ.);

Дисертація присвячена дослідженню імунобіологічних властивостей варіантів гетерогенних популяцій вакцинних та вірулентних вірусів поліомієліту (з наук. літ.);

У Зоні відчуження ЧАЕС у післяаварійний період злаки уражаються особливо вірулентними формами стеблової іржі (з наук. літ.);

З удосконаленням збудника хвороби, появою більш вірулентних рас більшість сортів ячменю втратила здатність протистояти хворобі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вірулентний — віруле́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вірулентний — -а, -е, бакт. Здатний викликати інфекційні захворювання; хвороботворний (про мікроби).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вірулентний — Хвороботворчий, трійливий  Словник чужослів Павло Штепа
4. вірулентний — віруле́нтний (від лат. virulentus – отруйний) хвороботворний, здатний викликати інфекційні захворювання (про мікроби).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. вірулентний — ХВОРОБОТВО́РНИЙ (який виклика́є хворобу, захворювання), ПАТОГЕ́ННИЙ, ВІРУЛЕ́НТНИЙ (здатний викликати інфекційні захворювання). Мед вбиває хвороботворні бактерії і сприяє загоюванню ран (з журналу)...  Словник синонімів української мови
6. вірулентний — ВІРУЛЕ́НТНИЙ, а, е, бакт. Здатний викликати інфекційні захворювання; хвороботворний (про мікроби). Доведено, що слабо вірулентні.. палички туляремії викликають імунітет у тварин (Мікр. ж., XV, 1, 1953, 27).  Словник української мови в 11 томах