1. Словник української мови у 20 томах

вірулентний

ВІРУЛЕ́НТНИЙ, а, е, біол.

Здатний викликати інфекційні захворювання; хвороботворний (про мікроби).

Доведено, що слабо вірулентні палички туляремії викликають імунітет у тварин (з наук. літ.);

Дисертація присвячена дослідженню імунобіологічних властивостей варіантів гетерогенних популяцій вакцинних та вірулентних вірусів поліомієліту (з наук. літ.);

У Зоні відчуження ЧАЕС у післяаварійний період злаки уражаються особливо вірулентними формами стеблової іржі (з наук. літ.);

З удосконаленням збудника хвороби, появою більш вірулентних рас більшість сортів ячменю втратила здатність протистояти хворобі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірулентний — віруле́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вірулентний — -а, -е, бакт. Здатний викликати інфекційні захворювання; хвороботворний (про мікроби). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вірулентний — Хвороботворчий, трійливий Словник чужослів Павло Штепа
  4. вірулентний — віруле́нтний (від лат. virulentus – отруйний) хвороботворний, здатний викликати інфекційні захворювання (про мікроби). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. вірулентний — ХВОРОБОТВО́РНИЙ (який виклика́є хворобу, захворювання), ПАТОГЕ́ННИЙ, ВІРУЛЕ́НТНИЙ (здатний викликати інфекційні захворювання). Мед вбиває хвороботворні бактерії і сприяє загоюванню ран (з журналу)... Словник синонімів української мови
  6. вірулентний — ВІРУЛЕ́НТНИЙ, а, е, бакт. Здатний викликати інфекційні захворювання; хвороботворний (про мікроби). Доведено, що слабо вірулентні.. палички туляремії викликають імунітет у тварин (Мікр. ж., XV, 1, 1953, 27). Словник української мови в 11 томах