вірулентний
ХВОРОБОТВО́РНИЙ (який виклика́є хворобу, захворювання), ПАТОГЕ́ННИЙ, ВІРУЛЕ́НТНИЙ (здатний викликати інфекційні захворювання). Мед вбиває хвороботворні бактерії і сприяє загоюванню ран (з журналу); У зв'язку з еволюцією патогенних мікроорганізмів змінився перебіг пневмоній (з журналу); Доведено, що слабовірулентні імуногенні культури палички туляремії викликають імунітет у тварин (з журналу).
Словник синонімів української мови