Словник української мови в 11 томах

вірулентний

ВІРУЛЕ́НТНИЙ, а, е, бакт. Здатний викликати інфекційні захворювання; хвороботворний (про мікроби).

Доведено, що слабо вірулентні.. палички туляремії викликають імунітет у тварин (Мікр. ж., XV, 1, 1953, 27).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вірулентний — віруле́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вірулентний — -а, -е, бакт. Здатний викликати інфекційні захворювання; хвороботворний (про мікроби).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вірулентний — Хвороботворчий, трійливий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. вірулентний — ВІРУЛЕ́НТНИЙ, а, е, біол. Здатний викликати інфекційні захворювання; хвороботворний (про мікроби). Доведено, що слабо вірулентні палички туляремії викликають імунітет у тварин (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. вірулентний — віруле́нтний (від лат. virulentus – отруйний) хвороботворний, здатний викликати інфекційні захворювання (про мікроби).  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. вірулентний — ХВОРОБОТВО́РНИЙ (який виклика́є хворобу, захворювання), ПАТОГЕ́ННИЙ, ВІРУЛЕ́НТНИЙ (здатний викликати інфекційні захворювання). Мед вбиває хвороботворні бактерії і сприяє загоюванню ран (з журналу)...  Словник синонімів української мови