віршувальник
ВІРШУВА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Автор віршованих творів.
П. Корнель, Ж. Расін, В. Гюго – прекрасні, чудові літератори, віршувальники, ритори (з наук.-попул. літ.).
2. ірон. Те саме, що віршома́з.
Іноді в нас намагаються зробити культову персону з посереднього віршувальника.
Словник української мови (СУМ-20)