віршувальник —
-а, ч., заст. Поет.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віршувальник —
ВІРШУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Автор віршованих творів. П. Корнель, Ж. Расін, В. Гюго – прекрасні, чудові літератори, віршувальники, ритори (з наук.-попул. літ.). 2. ірон. Те саме, що віршома́з. Іноді в нас намагаються зробити культову персону з посереднього віршувальника.
Словник української мови у 20 томах