вісень
ВІ́СЕНЬ, і, ж., діал.
Осінь.
Вже тоді вісень ішла; лист червонів, жовтів, в'янув і обсипавсь (Марко Вовчок);
[Мати:] Вже якось сама управлюся, а там на вісень .. знайду собі невістку (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)ВІ́СЕНЬ, і, ж., діал.
Осінь.
Вже тоді вісень ішла; лист червонів, жовтів, в'янув і обсипавсь (Марко Вовчок);
[Мати:] Вже якось сама управлюся, а там на вісень .. знайду собі невістку (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)